Після всіх святкувань, хочеться “потішити” свій шлунок чимось легким, нежирним і корисним. Найкращим варіантом для такого частування є запечені овочі.
Усім відомий топінамбур росте на кожному городі і в селі вважається бур'яном. Його нещадно викорчовують або ним годують тварин.

Насправді ж це рослина має безліч корисних властивостей. Наприклад, вона зменшує рівень цукру та холестерину в крові, ефективно виводить токсини, а особливо - солі важких металів.

Топінамбур можна вживати як сирим, додаючи до салатів так і в перших та других стравах.

За цікавими рецептами я звернулася до мешканки села Чмирівка — бабусі Галі (Галина Бердник).

Запеканка з топінамбура
Інгрідієнти:
300-400 гр. топінамбура (у сирому вигляді)
2 невеликих моркви
2 невеликих цибулі
2 курячих яйця сирих
120 — 150 гр сиру Моцарела (чи будь-якого іншого)
сіль
перец
часник, приправа «прованські трави»


Спосіб приготування:

Спочатку потрібно добре вимити бульби топінамбура та моркву. Овочі почистити. Натерти на тертці топінамбур та моркву. Цибулю порізати дрібненько. За бажанням її можна підсмажити.


Всі овочі змішати в місці та додати сирі яйця. Посолити, поперчити.


Змастити олією деко та викласти в нього суміш, поставити в духовку. Випікати 30-40 хв. Залежно від особливостей духовки.


В кого є мультіварки чашу мультиварки змастити олією, викласти масу, розрівняти її зверху. Готувати запіканку на режимі «випічка» 30 хв.

Паралельно з цим натерти на тертці сир. Коли запіканка буде вже готова, достати деко (або чашу мультіварки), зверху покласти сир та розрівняти. За бажанням можна додати часник та приправи. Випікати 5 хв.


Смачного!

Рецепт записала та осучаснила Ася Счастлівцева.

Вимушені переселенці можуть розв’язати більшість проблем обираючи екопоселення. Їхня мета – не лише допомогти з помешканням, а й створити робочі місця.

Ця стаття була опублікована в газеті "Сільські обрії" №14 (12545) від 7 квітня 2017 року. Після моєго інтерв'ю для цієї газети, з її головним редактором зав'язалась приємна співпраця. Результатом якої є нижщевикладена стаття та декілька інших, які я буду розміщувати на сайті.

Наразі вже нікого не здивуєш картиною, коли в селах залишається зо два десятки місцевих жителів. Приміром, село Чмирівка, Чигиринського району. Найстаршим жителем там зараз є 87-річний дід Семен. З 1971 по 1991 роки працював в селі листоношею. На початку своєї діяльності (у 1971 р.) в селі налічувалося 243 двори, так що пошту розносити доводилося з напарником. На початку дев'яностих Семен Сергійович працював сам, бо в селі кількість дворів зменшилася до 175. А в 2012 році населених дворів стало 12. Там доживають віку пенсіонери. Решта хат стоять пустками та від часу і відсутності людського догляду руйнуються. Немає крамниць, поштових та банківських відділень. Занедбаними залишаються і землі сільськогосподарського призначення. Будівлі шкіл в селах, які мають невелику кількість учнів, стоять закриті.

Таку картину можна було б змінити приїздом сюди нових людей. Звичайно, з наданням державної допомоги. Уряд України міг би підійти до цього питання більш системно, наприклад, створивши Державну програму “Організація розміщення ВПО в сільській місцевості”, виділивши кошти на інфраструктуру та на будівництво житла для переселенців. Це б вирішило багато питань і проблем як сільської місцевості так і перенаселення міст.


Можливо, дехто назве нісенітницею, щоб житель міста поїхав у село. Змінити налагоджений побут на відсутність елементарного зручностей у будинку. Але це не більше, аніж стереотип, який міцно оселився у наших мізках. Думка про те, що комфорт може бути тільки в місті, вже давно анульована самими ж жителями мегаполісів, які оселившись у селах нічого не втратили, а навіть навпаки - набули. Маю на увазі жителів екопоселень в різних куточках України. Цей рух не оминув і Черкаську область. Приміром, тут існують екопоселення в селах Буда, Мельники та Чмирівка. Молоді люди приїздять в село, придбавають хати, відновлюють їх. Разом ремонтують дороги, розчищають чагарники навкруги, відновлюють клуби. Мешканці сіл спочатку з насторогою дивилися на «прибульців», але дивлячись на їх дії і бажання відродиити життя в селі, зраділи такому сусідству. І зараз дуже тішаться з того, що стільки дітей народилося в селі.

До речі, про те, чим займатися сьогодні в селі. Проаналізувавши життя екопоселенців, була систематизована інформація щодо можливих видів діяльності. Їх вийшло більше 150 видів, які об’єднуються в 15 груп: природні види діяльності, переробка, консервування та зберігання продуктів харчування, види діяльності, що пов'язані з інформаційними технологіями, наукова діяльність, мистецтво, народні ремесла, видавнича діяльність, медицина та натуропатія, спорт, освіта, будівництво, малі підприємства, туризм, транспорт та споживча кооперація. Тобто зайнятися є чим, було б бажання.

Окрім того, ВПО зараз мають величезні можливості отримання грантів та фінансової допомоги на розвиток власної справи як від фондів держави, так і від іноземних донорів. Інформація щодо таких можливостей постійно розміщується на сайті “Ресурсний центр Гурт” www.gurt.org.ua. Окрім того, внутрішньо переміщені особи можуть стати вагомою підтримкою для громад у світлі децентралізаційних процесів. Адже більшість з цих людей мають добру освіту та вміють працювати з комп'ютерною технікою, володіють іноземними мовами.

Кожен виклик долі можна сприймати як нову можливість. Кожен обирає яким буде його життя сам, а точніше кожен будує життя власними думками та власними руками.

(Перевод статьи на русский язык)
Экопоселения как альтернатива для переселенцев
Вынужденные переселенцы могут решить большинство проблем выбирая экопоселения. Их цель - не только помочь с жильем, но и создать рабочие места.

Эта статья была опубликована в газете "Сельские горизонты" №14 (12545) от 7 апреля 2017 года. После моего интервью для этой газеты, с ее главным редактором завязалась приятная сотрудничество. Результатом которой является нижщевикладена статья и несколько других, которые я буду размещать на сайте.

Сейчас уже никого не удивишь картиной, когда в деревнях остается десятка два местных жителей. К примеру, село Чмыровка, Чигиринского района. Самым пожилым жителем там сейчас 87-летний дед Семен. С 1971 по 1991 годы работал в селе почтальоном. В начале своей деятельности (в 1971) в селе насчитывалось 243 двора, так что почту разносить приходилось с напарником. В начале девяностых Семен Сергеевич работал сам, потому что в селе количество дворов уменьшилось до 175. А в 2012 году населенных дворов стало 12. Там доживают пенсионеры. Остальные домов стоят пустые и от времени и отсутствия человеческого ухода разрушаются. Есть магазинов, почтовых и банковских отделений. Заброшенными остаются и земли сельскохозяйственного назначения. Здания школ в селах, которые имеют небольшое количество учеников, стоят закрытые.

Такую картину можно было бы изменить приездом сюда новых людей. Конечно, с предоставлением государственной помощи. Правительство Украины мог бы подойти к этому вопросу более системно, например, создав Государственную программу "Организация размещения ВПО в сельской местности", выделив средства на инфраструктуру и на строительство жилья для переселенцев. Это бы решило много вопросов и проблем как сельской местности так и перенаселение городов.
Возможно, кое-кто назовет ерундой, чтобы житель города уехал в деревню. Изменить налаженный быт отсутствия элементарного удобств в доме. Но это не более, чем стереотип, прочно поселился в наших мозгах. Мысль о том, что комфорт может быть только в городе, уже давно аннулирована самими же жителями мегаполисов, которые поселившись в деревнях ничего не потеряли, а даже наоборот - приобрели. Имею в виду жителей экопоселений в разных уголках Украины. Это движение не обошел и Черкасскую область. К примеру, здесь существуют экопоселения в селах Буда, Мельники и Чмыровка. Молодые люди приезжают в деревню, приобретают дома, восстанавливают их. Вместе ремонтируют дороги, расчищают кустарники вокруг, восстанавливают клубы. Жители сел сначала с настороженностью смотрели на «пришельцев», но несмотря на их действия и желания видродииты жизни в селе, обрадовались такому соседству. И сейчас очень радуются тому, что столько детей родилось в деревне.Кстати, о том, чем заниматься сегодня в деревне. Проанализировав жизни экопоселенцев, была систематизирована информация о возможных видов деятельности. Их получилось более 150 видов, которые объединяются в 15 групп: природные виды деятельности, переработка, консервирование и хранение продуктов питания, виды деятельности, связанные с информационными технологиями, научная деятельность, искусство, народные ремесла, издательская деятельность, медицина и натуропатия, спорт, образование, строительство, малые предприятия, туризм, транспорт и потребительская кооперация. То есть заняться есть чем, было бы желание.Кроме того, ВПО сейчас имеют огромные возможности получения грантов и финансовой помощи на развитие собственного дела как от фондов государства, так и от иностранных доноров. Информация о таких возможностей постоянно размещается на сайте "Ресурсный центр Группа" www.gurt.org.ua. Кроме того, внутренне перемещенные лица могут стать весомой поддержкой для общин в свете децентрализационных процессов. Ведь большинство из этих людей имеют хорошее образование и умеют работать с компьютерной техникой, владеющих иностранными языками.Каждый вызов судьбе можно воспринимать как новую возможность. Каждый выбирает каким будет его жизнь сам, а точнее каждый строит жизнь своими мыслями и собственными руками.

Живучи в місті бачила весною на ринках бабусь, які продавали пучки зеленої рослини з чуттєвим запахом часнику. Саме через таку властивість ця рослина мене не приваблювала. А дарма. Тільки зараз, переїхавши в село, дізналася від своїх, вже таких рідненьких бабусь, яка корисна ця левурда.

Виявляється, що знаючи люди її з нетерпінням чекають навесні для того, щоб підтримати свій організм необхідними корисними вітамінами, які містить ця ніжно-зелена рослинка. Левурда (черемша) багата на цілу низку вітамінів, таких як:

ретинол (А), який покращує зір, сприяє зміцненню кісток. Відповідає за здоров’я шкіри і волосся. Коли в організмі досить ретинолу, то людині не страшні простудні захворювання, так як він позитивно впливає на роботу імунної системи;

тіамін (В1), нормалізує діяльність травної, серцево-судинної і нервової системи, стимулює мозкову активність, і кровотворення, а також впливає на циркуляцію крові;

рибофлавін (В2) - один з найбільш найважливіших вітамінів для людського організму, який відповідає за відновлення та ріст тканин, благотворно впливає на нервову систему, печінку і слизові оболонки;

піридоксин (В6) - володіє цілим спектром корисних властивостей, але його основною функцією є забезпечення обміну амінокислот, які служать для побудови білків;

фолієва кислота (В9) - зміцнює судини і серце, підвищує імунітет, поліпшує загальний стан організму;

аскорбінова кислота (С) - прекрасно зміцнює судини, зберігає кісткову тканину, робить здорову шкіру, сухожилля, і навіть благотворно впливає на наші зуби. Вітамін С або аскорбінова кислота здатна позитивно впливати і на загальний обмін в організмі багатьох речовин;

ніацин і ніациновий еквівалент (РР) - відіграє важливу біохімічну роль в організмі людини, беручи участь у процесах окисного фосфорилювання, які призводять до утворення енергії.

Зробивши такий невеличкий екскурс по медичній тематиці, я зрозуміла, що просто мушу почати вживати леверду або, як її ще називають, черемшу. Справа була в малому, знайти її в лісі. Виявляється, що вона росте не всюди, а тільки у наймокріших, низовинних місцях. Зателефонувавши до місцевого знавця всіх лісових доріг та цікавих галявин, отримала згоду провести мене до черемшіного царства. Йти прийшлося далеченько, хвилин сорок, але під час цієї подорожі я дізналася про назви різних ярів та балок, яких безліч в нашому чарівному Чорному лісі.

Виявляється, що черемша дуже гарно цвіте і тоді поля вкриваються пухнастим білим килимом. Коли це буде відбуватися обов'язково зроблю фотографії.

Збирати великі оберемки черемші не має цензу, бо вона швидко в'яне. Тому я нарвала собі та приятелям невеличкі пучечки.

Повертаючись додому зайшла до однієї знайомої бабусі, щоб спитати про різні цікаві місцеві рецепти. Дізналася, що черемшу можна їсти так, додаючи до салатів. Можна сушити на зиму. Можна маринувати. Можна готувати найрізноманітніші перші та другі страви, навіть додаючи до випечки. Але треба пам'ятати, що за один раз можна вживати не більше 15 листків черемші.

Записала декілька цікавих рецептів страв, одним з яких зараз з вами ділюся. Другий рецепт, за яким вже готувала дуже смачну страву напишу пізніше, тому що не встигла зробити фотографію (домочадці з'їли за 5 хвилин :))

Паштет з левурди:
Інгрідієнти:
1 невеликий пучок левурди
3 грецьких горіха
10 штук мигдалю (свіжого)
100 мл олії (будь-яка, наприклад, соняшникова, оливкова, кукурудзяна)
сіль
перець.

Приготування: левурду промити, просушити, відібрати суцвіття залишаючи тільки листочки. Для того, щоб зменшити запах часнику можна листя обдати окропом. Мигдаль залити окропом і через деякий час зняти шкірку з горіха. Грецький горіх подрібнити.

У блендер викласти покришену левурду, додати рубані грецькі горіхи та мигдаль. Подрібнити до однорідного стану. Продовжуючи збивати, додати олію. Посолити і поперчити.

Можна намазувати на хліб, тости, грінки, додавати до пасти.

Смачного!
Будьте здорові!

Сідайте зручніше, зараз покажемо кіно :)