Фото з події в Чигирині яка викликала жваву переписку на фейсбуці

Після розміщення інформації в Fasebook про проведенний круглий стіл,  в стрічці стали писати що це планування не потрібно, що це просто розмови які ні до чого не призводять. Цей пост було прокоментовано 47 разів.

Стратегічне планування дуже важливе. Особливо в новій справі (в реформах), де без ретельного планування кроків неможливо досягнути мети.

Я подумала, що буде цікаво зберегти це спілкування, тому що відгукнулись небайдужі. Тим більше, що коли минає більше тижня, дуже важко в стрічці Facebook знайти те чи інше повідомлення.

Будь-ласка ))

Ася Счастливцева та Любов Ропало перед початком заходу. Трішечкі хвилюємось ))

16 травня в Чигирині відбувся круглий стіл з теми «Посилення інституційної спроможності місцевих громад через стратегічне планування їх розвитку».
Не дивлячись на велику кількість складних слів в назві, захід був цікавим і корисним. Сподіваємося, що таких заходів в нашому районі стане все більше і активні громадяни зможуть себе проявити.

Розмовляємо та вчимося спілкуватися. Ось потроху знаходимо цікавих людей! )

Моє життя в селі різноманітне: це і дослідження історії села та місцевих жителів, і навчання користуватися технічними засобами як, наприклад, пила та сокира, і вивчення корисних властивостей рослин.

Не оминула я і невід'ємну частину свого двора — город. Перший раз в житті посадила різні рослинки для салатів та зелених коктейлів. Але зовсім не врахувала, що в травні можуть бути морози. І ось, перша невдача.

Ще вчора маленькі зелені паростки дивились на мене і посміхались промінчикам сонця, а сьогодні лежать непритомні і замерзлі. Огірки, біднесенькі огірки. Їм досталося більше всіх.

Біднесенькі огірочки після морозу

Не пожалів мороз і маленьку квіточку — маргаритку, почорніла зверху.

Квіточки маргарітки майже усі збереглися

Дуже я засумувала дивлячись на все це. А мій сусід Толя почав мене заспокоювати, що огірки можна встигнути знову посіяти.

Озирнулася я навколо і бачу, що стоїть кропива зелена-зеленюсенька, і нічого ж її не бере ні мороз, ні шкідливі комахи.

І згадала, що зовсім недавно записувала рецепт бабусі Галі, як готувати котлетки з кропиви. Щоб хоч трошки переключитися зі своєї сумної події та зайнятися творчим процесом - вирішила їх приготувати. І ось рецепт з моїми фотографіями:

Котлетки з кропиви
Інгрідієнти:
Пучок кропиви
2 великих цибулі
2 курячих яйця сирих
0,5 склянки пшона
1,5 склянки води
сіль
перец
борошно
часник, приправа «прованські трави»

Жалюча крапива яку ми будемо їсти, аж за вухами смачно потріскуватимє )

Спосіб приготування:

Спочатку потрібно добре вимити кропиву та цибулю. Овочі почистити.

Цибулю разом з кропивою подрібнили в блендері.

За бажанням цибулю попредньо можна підсмажити. Відварити пшоно в 1,5 склянках води, як зазвичай варити кашу.

Цибулю, кропиву, пшону кашу змішати в місці та додати сирі яйця. Посолити, поперчити. За бажанням можна додати часник та приправи.

Сформувати котлети такої форми як ви любите — великі чи маленьки. Обкачати їх в борошні чи в панірувальних сухарях. Далі обсмажити котлети на помірному нагріванні з обох боків до утворення засмаженою скоринки.

Через те, що на вулиці стало дуже холодно змушена була затопити піч вдома та готувати котлетки на ній.

Ось що в мене вийшло. ))

Коханий їв-їв та нахвалював! Да так, що його потягнуло на любовну лірику:

Поринути в твоє тепло і світло,
Не бачити ні вітру ні дощу.
Краплинки меду з рідних уст знімати
І росами вмиватись у гаю.
Не відпущу , не зникну , не зітлію
Заберу душу , очі заберу.
Віддам все світло , ніжність і безмежність
Все лиш за те, що я тебе Люблю!

Кохаемося, бо ми того варті! 💋
Смачного!