Вимушені переселенці можуть розв’язати більшість проблем обираючи екопоселення. Їхня мета – не лише допомогти з помешканням, а й створити робочі місця.
Ця стаття була опублікована в газеті "Сільські обрії" №14 (12545) від 7 квітня 2017 року. Після моєго інтерв'ю для цієї газети, з її головним редактором зав'язалась приємна співпраця. Результатом якої є нижщевикладена стаття та декілька інших, які я буду розміщувати на сайті.
Наразі вже нікого не здивуєш картиною, коли в селах залишається зо два десятки місцевих жителів. Приміром, село Чмирівка, Чигиринського району. Найстаршим жителем там зараз є 87-річний дід Семен. З 1971 по 1991 роки працював в селі листоношею. На початку своєї діяльності (у 1971 р.) в селі налічувалося 243 двори, так що пошту розносити доводилося з напарником. На початку дев'яностих Семен Сергійович працював сам, бо в селі кількість дворів зменшилася до 175. А в 2012 році населених дворів стало 12. Там доживають віку пенсіонери. Решта хат стоять пустками та від часу і відсутності людського догляду руйнуються. Немає крамниць, поштових та банківських відділень. Занедбаними залишаються і землі сільськогосподарського призначення. Будівлі шкіл в селах, які мають невелику кількість учнів, стоять закриті.
Таку картину можна було б змінити приїздом сюди нових людей. Звичайно, з наданням державної допомоги. Уряд України міг би підійти до цього питання більш системно, наприклад, створивши Державну програму “Організація розміщення ВПО в сільській місцевості”, виділивши кошти на інфраструктуру та на будівництво житла для переселенців. Це б вирішило багато питань і проблем як сільської місцевості так і перенаселення міст.
Можливо, дехто назве нісенітницею, щоб житель міста поїхав у село. Змінити налагоджений побут на відсутність елементарного зручностей у будинку. Але це не більше, аніж стереотип, який міцно оселився у наших мізках. Думка про те, що комфорт може бути тільки в місті, вже давно анульована самими ж жителями мегаполісів, які оселившись у селах нічого не втратили, а навіть навпаки - набули. Маю на увазі жителів екопоселень в різних куточках України. Цей рух не оминув і Черкаську область. Приміром, тут існують екопоселення в селах Буда, Мельники та Чмирівка. Молоді люди приїздять в село, придбавають хати, відновлюють їх. Разом ремонтують дороги, розчищають чагарники навкруги, відновлюють клуби. Мешканці сіл спочатку з насторогою дивилися на «прибульців», але дивлячись на їх дії і бажання відродиити життя в селі, зраділи такому сусідству. І зараз дуже тішаться з того, що стільки дітей народилося в селі.
До речі, про те, чим займатися сьогодні в селі. Проаналізувавши життя екопоселенців, була систематизована інформація щодо можливих видів діяльності. Їх вийшло більше 150 видів, які об’єднуються в 15 груп: природні види діяльності, переробка, консервування та зберігання продуктів харчування, види діяльності, що пов'язані з інформаційними технологіями, наукова діяльність, мистецтво, народні ремесла, видавнича діяльність, медицина та натуропатія, спорт, освіта, будівництво, малі підприємства, туризм, транспорт та споживча кооперація. Тобто зайнятися є чим, було б бажання.
Окрім того, ВПО зараз мають величезні можливості отримання грантів та фінансової допомоги на розвиток власної справи як від фондів держави, так і від іноземних донорів. Інформація щодо таких можливостей постійно розміщується на сайті “Ресурсний центр Гурт” www.gurt.org.ua. Окрім того, внутрішньо переміщені особи можуть стати вагомою підтримкою для громад у світлі децентралізаційних процесів. Адже більшість з цих людей мають добру освіту та вміють працювати з комп'ютерною технікою, володіють іноземними мовами.
Кожен виклик долі можна сприймати як нову можливість. Кожен обирає яким буде його життя сам, а точніше кожен будує життя власними думками та власними руками.
(Перевод статьи на русский язык)
Экопоселения как альтернатива для переселенцев
Вынужденные переселенцы могут решить большинство проблем выбирая экопоселения. Их цель - не только помочь с жильем, но и создать рабочие места.
Эта статья была опубликована в газете "Сельские горизонты" №14 (12545) от 7 апреля 2017 года. После моего интервью для этой газеты, с ее главным редактором завязалась приятная сотрудничество. Результатом которой является нижщевикладена статья и несколько других, которые я буду размещать на сайте.
Сейчас уже никого не удивишь картиной, когда в деревнях остается десятка два местных жителей. К примеру, село Чмыровка, Чигиринского района. Самым пожилым жителем там сейчас 87-летний дед Семен. С 1971 по 1991 годы работал в селе почтальоном. В начале своей деятельности (в 1971) в селе насчитывалось 243 двора, так что почту разносить приходилось с напарником. В начале девяностых Семен Сергеевич работал сам, потому что в селе количество дворов уменьшилось до 175. А в 2012 году населенных дворов стало 12. Там доживают пенсионеры. Остальные домов стоят пустые и от времени и отсутствия человеческого ухода разрушаются. Есть магазинов, почтовых и банковских отделений. Заброшенными остаются и земли сельскохозяйственного назначения. Здания школ в селах, которые имеют небольшое количество учеников, стоят закрытые.
Такую картину можно было бы изменить приездом сюда новых людей. Конечно, с предоставлением государственной помощи. Правительство Украины мог бы подойти к этому вопросу более системно, например, создав Государственную программу "Организация размещения ВПО в сельской местности", выделив средства на инфраструктуру и на строительство жилья для переселенцев. Это бы решило много вопросов и проблем как сельской местности так и перенаселение городов.
Возможно, кое-кто назовет ерундой, чтобы житель города уехал в деревню. Изменить налаженный быт отсутствия элементарного удобств в доме. Но это не более, чем стереотип, прочно поселился в наших мозгах. Мысль о том, что комфорт может быть только в городе, уже давно аннулирована самими же жителями мегаполисов, которые поселившись в деревнях ничего не потеряли, а даже наоборот - приобрели. Имею в виду жителей экопоселений в разных уголках Украины. Это движение не обошел и Черкасскую область. К примеру, здесь существуют экопоселения в селах Буда, Мельники и Чмыровка. Молодые люди приезжают в деревню, приобретают дома, восстанавливают их. Вместе ремонтируют дороги, расчищают кустарники вокруг, восстанавливают клубы. Жители сел сначала с настороженностью смотрели на «пришельцев», но несмотря на их действия и желания видродииты жизни в селе, обрадовались такому соседству. И сейчас очень радуются тому, что столько детей родилось в деревне.Кстати, о том, чем заниматься сегодня в деревне. Проанализировав жизни экопоселенцев, была систематизирована информация о возможных видов деятельности. Их получилось более 150 видов, которые объединяются в 15 групп: природные виды деятельности, переработка, консервирование и хранение продуктов питания, виды деятельности, связанные с информационными технологиями, научная деятельность, искусство, народные ремесла, издательская деятельность, медицина и натуропатия, спорт, образование, строительство, малые предприятия, туризм, транспорт и потребительская кооперация. То есть заняться есть чем, было бы желание.Кроме того, ВПО сейчас имеют огромные возможности получения грантов и финансовой помощи на развитие собственного дела как от фондов государства, так и от иностранных доноров. Информация о таких возможностей постоянно размещается на сайте "Ресурсный центр Группа" www.gurt.org.ua. Кроме того, внутренне перемещенные лица могут стать весомой поддержкой для общин в свете децентрализационных процессов. Ведь большинство из этих людей имеют хорошее образование и умеют работать с компьютерной техникой, владеющих иностранными языками.Каждый вызов судьбе можно воспринимать как новую возможность. Каждый выбирает каким будет его жизнь сам, а точнее каждый строит жизнь своими мыслями и собственными руками.
Ця стаття була опублікована в газеті "Сільські обрії" №14 (12545) від 7 квітня 2017 року. Після моєго інтерв'ю для цієї газети, з її головним редактором зав'язалась приємна співпраця. Результатом якої є нижщевикладена стаття та декілька інших, які я буду розміщувати на сайті.
Наразі вже нікого не здивуєш картиною, коли в селах залишається зо два десятки місцевих жителів. Приміром, село Чмирівка, Чигиринського району. Найстаршим жителем там зараз є 87-річний дід Семен. З 1971 по 1991 роки працював в селі листоношею. На початку своєї діяльності (у 1971 р.) в селі налічувалося 243 двори, так що пошту розносити доводилося з напарником. На початку дев'яностих Семен Сергійович працював сам, бо в селі кількість дворів зменшилася до 175. А в 2012 році населених дворів стало 12. Там доживають віку пенсіонери. Решта хат стоять пустками та від часу і відсутності людського догляду руйнуються. Немає крамниць, поштових та банківських відділень. Занедбаними залишаються і землі сільськогосподарського призначення. Будівлі шкіл в селах, які мають невелику кількість учнів, стоять закриті.
Таку картину можна було б змінити приїздом сюди нових людей. Звичайно, з наданням державної допомоги. Уряд України міг би підійти до цього питання більш системно, наприклад, створивши Державну програму “Організація розміщення ВПО в сільській місцевості”, виділивши кошти на інфраструктуру та на будівництво житла для переселенців. Це б вирішило багато питань і проблем як сільської місцевості так і перенаселення міст.
Можливо, дехто назве нісенітницею, щоб житель міста поїхав у село. Змінити налагоджений побут на відсутність елементарного зручностей у будинку. Але це не більше, аніж стереотип, який міцно оселився у наших мізках. Думка про те, що комфорт може бути тільки в місті, вже давно анульована самими ж жителями мегаполісів, які оселившись у селах нічого не втратили, а навіть навпаки - набули. Маю на увазі жителів екопоселень в різних куточках України. Цей рух не оминув і Черкаську область. Приміром, тут існують екопоселення в селах Буда, Мельники та Чмирівка. Молоді люди приїздять в село, придбавають хати, відновлюють їх. Разом ремонтують дороги, розчищають чагарники навкруги, відновлюють клуби. Мешканці сіл спочатку з насторогою дивилися на «прибульців», але дивлячись на їх дії і бажання відродиити життя в селі, зраділи такому сусідству. І зараз дуже тішаться з того, що стільки дітей народилося в селі.
До речі, про те, чим займатися сьогодні в селі. Проаналізувавши життя екопоселенців, була систематизована інформація щодо можливих видів діяльності. Їх вийшло більше 150 видів, які об’єднуються в 15 груп: природні види діяльності, переробка, консервування та зберігання продуктів харчування, види діяльності, що пов'язані з інформаційними технологіями, наукова діяльність, мистецтво, народні ремесла, видавнича діяльність, медицина та натуропатія, спорт, освіта, будівництво, малі підприємства, туризм, транспорт та споживча кооперація. Тобто зайнятися є чим, було б бажання.
Окрім того, ВПО зараз мають величезні можливості отримання грантів та фінансової допомоги на розвиток власної справи як від фондів держави, так і від іноземних донорів. Інформація щодо таких можливостей постійно розміщується на сайті “Ресурсний центр Гурт” www.gurt.org.ua. Окрім того, внутрішньо переміщені особи можуть стати вагомою підтримкою для громад у світлі децентралізаційних процесів. Адже більшість з цих людей мають добру освіту та вміють працювати з комп'ютерною технікою, володіють іноземними мовами.
Кожен виклик долі можна сприймати як нову можливість. Кожен обирає яким буде його життя сам, а точніше кожен будує життя власними думками та власними руками.
(Перевод статьи на русский язык)
Экопоселения как альтернатива для переселенцев
Вынужденные переселенцы могут решить большинство проблем выбирая экопоселения. Их цель - не только помочь с жильем, но и создать рабочие места.
Эта статья была опубликована в газете "Сельские горизонты" №14 (12545) от 7 апреля 2017 года. После моего интервью для этой газеты, с ее главным редактором завязалась приятная сотрудничество. Результатом которой является нижщевикладена статья и несколько других, которые я буду размещать на сайте.
Сейчас уже никого не удивишь картиной, когда в деревнях остается десятка два местных жителей. К примеру, село Чмыровка, Чигиринского района. Самым пожилым жителем там сейчас 87-летний дед Семен. С 1971 по 1991 годы работал в селе почтальоном. В начале своей деятельности (в 1971) в селе насчитывалось 243 двора, так что почту разносить приходилось с напарником. В начале девяностых Семен Сергеевич работал сам, потому что в селе количество дворов уменьшилось до 175. А в 2012 году населенных дворов стало 12. Там доживают пенсионеры. Остальные домов стоят пустые и от времени и отсутствия человеческого ухода разрушаются. Есть магазинов, почтовых и банковских отделений. Заброшенными остаются и земли сельскохозяйственного назначения. Здания школ в селах, которые имеют небольшое количество учеников, стоят закрытые.
Такую картину можно было бы изменить приездом сюда новых людей. Конечно, с предоставлением государственной помощи. Правительство Украины мог бы подойти к этому вопросу более системно, например, создав Государственную программу "Организация размещения ВПО в сельской местности", выделив средства на инфраструктуру и на строительство жилья для переселенцев. Это бы решило много вопросов и проблем как сельской местности так и перенаселение городов.
Возможно, кое-кто назовет ерундой, чтобы житель города уехал в деревню. Изменить налаженный быт отсутствия элементарного удобств в доме. Но это не более, чем стереотип, прочно поселился в наших мозгах. Мысль о том, что комфорт может быть только в городе, уже давно аннулирована самими же жителями мегаполисов, которые поселившись в деревнях ничего не потеряли, а даже наоборот - приобрели. Имею в виду жителей экопоселений в разных уголках Украины. Это движение не обошел и Черкасскую область. К примеру, здесь существуют экопоселения в селах Буда, Мельники и Чмыровка. Молодые люди приезжают в деревню, приобретают дома, восстанавливают их. Вместе ремонтируют дороги, расчищают кустарники вокруг, восстанавливают клубы. Жители сел сначала с настороженностью смотрели на «пришельцев», но несмотря на их действия и желания видродииты жизни в селе, обрадовались такому соседству. И сейчас очень радуются тому, что столько детей родилось в деревне.Кстати, о том, чем заниматься сегодня в деревне. Проанализировав жизни экопоселенцев, была систематизирована информация о возможных видов деятельности. Их получилось более 150 видов, которые объединяются в 15 групп: природные виды деятельности, переработка, консервирование и хранение продуктов питания, виды деятельности, связанные с информационными технологиями, научная деятельность, искусство, народные ремесла, издательская деятельность, медицина и натуропатия, спорт, образование, строительство, малые предприятия, туризм, транспорт и потребительская кооперация. То есть заняться есть чем, было бы желание.Кроме того, ВПО сейчас имеют огромные возможности получения грантов и финансовой помощи на развитие собственного дела как от фондов государства, так и от иностранных доноров. Информация о таких возможностей постоянно размещается на сайте "Ресурсный центр Группа" www.gurt.org.ua. Кроме того, внутренне перемещенные лица могут стать весомой поддержкой для общин в свете децентрализационных процессов. Ведь большинство из этих людей имеют хорошее образование и умеют работать с компьютерной техникой, владеющих иностранными языками.Каждый вызов судьбе можно воспринимать как новую возможность. Каждый выбирает каким будет его жизнь сам, а точнее каждый строит жизнь своими мыслями и собственными руками.
Комментариев нет:
Отправить комментарий